Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених, зокрема, у п. 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 цього Закону, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою, ніж розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з частиною третьою ст. 7 зазначеного Закону нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ для платників — фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.