Після нетривалого літнього затишшя, знову активізується захворюваність на кір.

З початку року у м. Бахмут та Бахмутському районі вже зареєстровано 95 випадків захворювань на кір.

Медичні працівники стурбовані ще і  можливістю розвитку спалахів дифтерії.   Низький рівень охоплення щепленнями проти дифтерії населення України може стати причиною  поширення цієї інфекції і виникнення спалаху. Наслідки можливого спалаху дифтерії можуть бути набагато серйознішими, ніж кору. Згідно статистики на тисячу інфікованих осіб від дифтерії помирають від 5 до 10%.

Остання епідемія дифтерії в Україні реєструвалась у період 1991-1998 років, основною причиною якої було низьке охоплення вакцинацією дітей та відсутність ревакцинації дорослих, на дифтерію тоді захворіло близько 20 тисяч осіб, з яких 696 померли.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, на сьогодні у країні  вакциновано проти дифтерії менше 70% дітей, рівень охоплення щепленнями дорослих – ще значно нижчий.

У щеплених захворювання протікає легше, без ускладнень. Вакцинацію проти дифтерії проводять комбінованою вакциною, починаючи з двохмісячного віку, проте, імунітет не тривалий і не зберігається на все життя. У зв’язку з цим для підтримки необхідного імунітету  важлива  ревакцинація.

Дифтерія – гостре антропонозне інфекційне захворювання, яке характеризується в основному ураженням рото глотки та дихальних шляхів. У місці проникнення збудника  розвивається  дифтеритичне запалення, а також токсичне ураження серцево-судинної й нервової систем, нирок. Збудник дифтерії —  Corynebacterium diphtheriae (бацилла Лефлера, дифтерійна паличка), стійкий до дії різних факторів, у навколишньому середовищі може зберігатися до 15 діб.

Основним шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний, але можливий і контактно-побутовий. Джерело інфекції – хвора людина або носій коринебактерії.

Інкубаційний період від 3 до 10 діб. Серед основних симптомів: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки рото глотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Основною клінічною формою дифтерії є дифтерія рото глотки ( до 92,0%).  Реєструються випадки дифтерії носа, гортані, трахеї, бронхів, очей, вуха, статевих органів, шкіри.

Дифтерія небезпечна своїми ускладненнями.  Якщо  дифтерійна паличка потрапляє у дихальні шляхи, вона виробляє токсин,  який спричиняє утворення щільної плівки та приводить до набряку слизових оболонок, що і блокує дихальні шляхи. Крім того, небезпечними ускладненнями є інфекційно-токсичний шок, міокардит, пневмонія, гостра ниркова недостатність, які призводять до смерті хворого.

Не зважаючи на те, що у нашому місті та районі випадки дифтерії не реєструвались на протязі багатьох років, заспокоюватись не варто. Показники охоплення щепленнями населення міста та району  залишаються все ж таки низькими, тому ризик виникнення та поширення дифтерії залишається актуальним.

Вважаємо необхідним нагадати, що  самим ефективним  засобом захисту від дифтерії  є вакцинація та ревакцинація відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Діти вакцинуються у віці 2, 4, 6, 18 місяців, 6 і 16 років, дорослі – кожні 10 років без обмежень віку.