Індексація заробітної плати – законодавчо встановлений механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон).

Обов'язок проведення індексації покладено на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Зверніть увагу! Індексація заробітної плати обов'язкова як для бюджетних установ, так і для інших роботодавців, оскільки є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників.

Обов'язковість проведення індексації регламентовано Законом, а її проведення здійснюється згідно з Порядком № 1078.

Для бюджетних установ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (п. 6 Порядку № 1078).

По суті індексація є складовою заробітної плати в частині додаткової заробітної плати. Відтак, за її невиплату роботодавець несе відповідальність як за невиплату заробітної плати, а працівник, у свою чергу, може звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому суми індексації.

Заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тобто індексується не вся заробітна плата, а тільки та її частина, яка не перевищує прожитковий мінімум для працездатних громадян.

За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.

Базовий місяць – місяць підвищення тарифних ставок (окладів) (незалежно від розміру підвищення), в тому числі й для новоприйнятих працівників, й для працівників, які вийшли з відпустки по догляду за дитиною до 3-х років.

При цьому до уваги береться саме підвищення окладів, а не інших постійних складових заробітної плати. Наприклад, якщо працівнику збільшили тільки постійну доплату за науковий ступінь з 15% до 25%, то такий місяць не вважається базовим. Також не вважається базовим місяцем, якщо відбулося переведення працівника з однієї посади на іншу, з більшим окладом.

Коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Коефіцієнт індексації починають розраховувати з місяця, наступного за базовим (п. 5 Порядку № 1078). Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації (103,0 %). Тобто, якщо зростання індексу споживчих цін (інфляції) перевищує 103%, то настав час індексації.

Індексації підлягає заробітна плата, яка нараховується у місяці наступному за місяцем оприлюднення індексу споживчих цін, який спричинив перевищення порогу індексації. Тобто індексації підлягає зарплата через один місяць від місяця перевищення.

У цілому розрахунок індексації заробітної плати наведемо у вигляді формули:

І = Д x Кі / 100,

де І – сума індексації;

Д – індексований дохід, але в межах прожиткового мінімуму;

Кі – коефіцієнт індексації.

За загальним правилом, індексація в місяці підвищення заробітної плати проводиться шляхом порівняння суми підвищення та суми поточної індексації (п. 5 Порядку № 1078).

Якщо в результаті такого порівняння сума підвищення зарплати:

а) більше суми індексації, то зарплату в цьому місяці не індексують;

б) менше суми індексації, то в цьому місяці сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації (яка могла бути нарахована в місяці підвищення доходу) та сумою підвищення окладу. Дана різниця й нараховується у цьому місяці та у наступному на постійній основі як індексація заробітної плати. Її ще називають фіксованою індексацією.

Тут враховується уже не тільки оклад, але й постійні премії, надбавки тощо (наприклад, постійна надбавка за використання іноземної мови). Разові премії при розрахунку такого приросту не враховуються. Нарахування фіксованої індексації продовжується до наступного підвищення окладів, тобто нового базового місяця (за умови, що підвищення постійних складових частин зарплати в такому місяці перевищить суму індексації).

Розрахунок приросту після місяця перевищення порогу індексації починається спочатку. Але це здійснюється не зі 100%, а із індексу споживчих цін наступного місяця. Так триває до нового перевищення порогу індексації. (Щоб не рахувати це все, у допомозі стане калькулятор індексації заробітної плати).

Сума індексації (поточна та фіксована) виплачується в повному розмірі за умови відпрацювання працівником повного місяця. Якщо працівник, наприклад, перебував у відпустці або на лікарняному, то сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абз. 7 п. 4 Порядку № 1078).

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом та Порядком № 1078.

Нагадуємо, що індексація доходів населення є складовою заробітної плати, тому її невиплата вважається порушенням законодавства про працю.

Норми та гарантії в оплаті праці, встановлені Кодексом законів про працю України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці.

Якщо роботодавець не індексує зарплату своїх співробітників, у разі виявлення цього порушення йому загрожує штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП – 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого допущено порушення.

Також за ненарахування, несвоєчасне проведення, проведення з порушенням Порядку індексації зарплати передбачена адміністративна відповідальність за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Інспектори праці складають протоколи про таке правопорушення (ст. 255 КУпАП). Розглядаються ці справи виключно судом (ст. 221 КУпАП).

Адміністративне стягнення за таке порушення законодавства становить:

• від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (ч.1 ст. 41 КУпАП);
• від 100 до 300 НМДГ – за скоєні особою повторно протягом року порушення після притягнення до адміністративної відповідальності або стосовно неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює, що виховують дитину до 14 років або дитину з інвалідністю (ч.2 ст.41 КУпАП). Відповідні штрафи накладаються на посадових осіб підприємства (як правило, на директора, головного бухгалтера) або на фізичну особу-підприємця.

https://buh.ligazakon.net/ua/aktualno/6289_ndeksatsya-zarobtno-plati

https://news.dtkt.ua/law/inspections/52717