Відповідно до п.25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Кодексу фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до гл.1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п.25 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.