Товариство є власником нежилих приміщень першого поверху в адміністративній будівлі. Право власності на них зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому товариство є платником єдиного податку, отримує дохід саме від надання в оренду власних нежилих приміщень, і єдиний вид його діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Чи сплачуватиме товариство до бюджету земельний податок?
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Підстави та порядок набуття права на землю визначено розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Кодексу).
Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу).
Статтями 793 — 797 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) зазначено порядок оформлення найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Так, ст. 796 цього Кодексу встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві.
Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець, тобто використання наймачем земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею та прилягає до будівлі, є обов’язковою умовою надання в оренду будівлі або її частини.
Крім того, відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Враховуючи норми чинного законодавства, товариство у разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди іншому суб’єкту господарювання (тобто господарська діяльність орендодавця здійснюється за рахунок здачі в оренду майна) податок за земельні ділянки під такими будівлями, спорудами, їх частинами сплачує у порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом.