Умови, згідно яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку зазначені у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Зокрема, у відповідності до абз. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку групи 3 суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.

Також, згідно із п.п. 291.5.4 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів, тощо.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не є фінансовою установою та здійснює господарську діяльність страхового агенту з видом діяльності  «Діяльність страхових агентів і брокерів  (позиція 66.22) та не порушує інші вимоги перебування на спрощеній системі оподаткування, така юридична особа – платник єдиного податку може перебувати на спрощеній системі оподаткування.