Змінами, внесеними до п. 274.1 та 277.1 ПКУ, для сільгоспугідь встановлена не тільки максимальна, а й мінімальна ставка земельного податку. Відтепер ставка податку за сільгоспугіддя, нормативна грошова оцінка яких проведена, не може бути менше 0,3% і більше 1%. Для сільгоспугідь, які знаходяться за межами населених пунктів і нормативно грошова оцінка яких не проведена, ставка податку не може бути менше 0,3% і більше 5%.
При розрахунку плати за землю на 2017 рік слід застосовувати вимоги п. 8 підрозділу 6 ПКУ в значенні:
- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і покладів) - 100%;
- земель несільськогосподарського призначення - 106%.
Земельні ділянки, розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та які перебувають у власності та/або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;