Вперше дітям прийшлося ночувати у лісі в туристичних наметах, бо похід був розрахований на два дні. Спочатку до місця призначення учні їхали залізничним та автомобільним транспортом, потім всіх чекав захоплюючий та динамічний сплав на байдарках по річці Сіверський Донець, повний вражень та емоційного піднесення.

Річка грає променями ранкового сонця, по берегах відкриваються все нові і нові пейзажі. То минали зарості очерету, трохи далі на воді на широких листках, немов на надувних матрацах, загорали під сонцем жовті латаття, листяні ліси змінювались то хвойними насадженнями, то степовими краєвидами, на завалених деревах з подивом вдивлялись на мандрівників черепахи.

Вода в річці була настільки чистою, що добре проглядалося дно з водоростями. Весь цей час діти навіть не усвідомлювали, що пройшли по історичних місцях, де колись були жорстокі бої Другої Світової війни... А зараз на цих берегах виросли нові ліси, і всі події разом з водою канули в минуле. Зараз ця річка мирно тече по території нашої незалежної держави – України.

Незважаючи на те, що погода вередувала то палючим сонцем, то вітерцем, учасникам похід сподобався. Всі отримали заряд бадьорості, насолодилися красою берегів Сіверського Дінця, задали організму фізичне навантаження і закріпили практикою управління байдарками.

Коли дісталися до наметового табору, вирішили злегка підкріпитися і заповнити витрачену на дорогу енергію. У цей день всі так втомилися, що після вечері відразу позасинали. І ніякі комарі, і ні шуми природи не змогли порушити сон.

Наступного дня, відпочивши за ніч, мандрівники грілися на сонечку, спілкувалися з природою, грали в ігри, пекли картоплю. Всі отримали масу нових вражень і просто чудово провели час. Цей похід відвернув від повсякденної звичної суєти і дав привід щось переосмислити, дізнатися краще людей, з якими спілкуєшся, отримати нові знання та навички!